Україна потребує активного стратегічного позиціонування у розвитку водневої економіки
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України
Під головуванням заступниці Міністра енергетики України Юлії Підкоморної та за участю Голови Держенергоефективності Валерія Безуса відбулося засідання Робочої групи з розробки Стратегії розвитку водневої енергетики України на період до 2030 року.
«Важливо якнайшвидше прийняти Водневу стратегію України. Акцентую увагу, що на рівні вищого політичного керівництва країни постійно піднімаються питання водневої енергетики. У зверненнях до міжнародних бізнесових кіл Президент України звертає увагу на можливості співпраці у водневій енергетиці. Така позиція вищого керівництва має бути підтримана і урядовою політикою у формі Стратегії», – наголосив Валерій Безус.
Юлія Підкоморна окреслила фінальний етап роботи над стратегією та зауважила, що прийнятий документ із чіткою позицією України сприятиме розбудові водневої економіки і залученню інвесторів.
Значення Водневої стратегії треба розглядати з точки зору важливості стратегічного позиціонування країни, переконаний Голова Держенергоефективності. «Сьогодні дуже багато розмов точаться навколо зрілості технологій водневої економіки. Менш з тим, Україна має зайняти активну позицію щодо свого місця в новітній водневій економіці вже навіть у контексті міжнародної конкуренції за залучення інвестицій у цей сектор», – пояснив Валерій Безус.
«Є три важливих аспекти такого позиціонування. Перший з них – це, звісно, енергетична безпека. Є рішення РНБО, яке ми маємо виконати щодо розробки стратегії. Також відомий план «REPowerEU», який передбачає відмову від використання російських енергоносіїв. І саме водню приділяється надзвичайно велика увага», – наголосив В.Безус.
Інший аспект – це питання декарбонізації економіки та необхідність виконання Україною взятих зобов’язань щодо зменшення викидів СО2.
«Ще один аспект – євроінтеграційний. У 2020 році ЄС прийняв Європейську водневу стратегію, частиною реалізації якої має стати Україна. Також важливо, що Європейська воднева стратегія є складовою Європейської стратегії інтеграції енергетичних систем», – повідомив В. Безус.
Розроблений проєкт стратегії визначає основні засади, етапи, шляхи, способи, пріоритети та необхідні ресурси для формування та розвитку водневої економіки в Україні. Вона розглядається як частина нової архітектури енергетичної безпеки.
Документом передбачається використання водню для декарбонізації промисловості, транспорту, енергетики, а також для підвищення конкурентоспроможності експорту та уникнення вуглецевого податку на кордоні з ЄС за механізмом CBAM.
Також передбачено впровадження національних водневих стандартів та гарантій походження, розроблених відповідно до стандартів ЄС та вимог приєднання до європейської водневої інфраструктури.
Під час засідання учасники обговорили фіналізацію Водневої стратегії, а саме – пропозиції та зауваження Міністерство економіки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство інфраструктури України, Н К Р Е К П, НЕК “Укренерго” – NPC Ukrenergo, НАЕК «Енергоатом», НАК «Нафтогаз України», ПрАТ «Укргідроенерго», Оператор ГТС України.
Учасники звернули увагу на пріоритетні види водню, джерела водних ресурсів, використання водню у промисловості і транспорті, необхідність врахування курсу декарбонізації економіки, положень європейської таксономії, підготовку кваліфікованих кадрів.
За результатами робочої групи проєкт стратегії буде фіналізовано із врахуванням висловлених учасниками пропозицій та зауважень. При цьому, усі учасники погодилися із необхідністю якомога швидшого прийняття Водневої стратегії України.
Офіс Президента України Кабінет Міністрів України
